Протест прокурора це

Протест прокурора це

Прокуратура, як вже зазначалося, при здійсненні нагляду не має адміністративно-владними повноваженнями стосовно піднаглядних органів і їх посадових осіб. Тому у випадку виявлення фактів порушення законів або видання незаконних актів прокурор сам не може ні скасувати незаконний акт, ні усунути порушення закону. Не може застосувати заходи впливу до особи, яка допустила порушення закону. Але і залишити виявлене правопорушення без уваги прокурор теж не має права.

Прокурор зобов’язаний відреагувати на факт порушення закону шляхом звернення уваги на це відповідних органів або посадових осіб, уповноважених усунути допущені порушення. Реагування на виявлене порушення закону реалізується прокурором шляхом винесення відповідного документа, іменованого актом прокурорського реагування (актом прокурорського нагляду).

Акт прокурорського реагування — офіційний документ (акт), винесений прокурором на адресу відповідного органу або посадової особи, в якому викладається суть виявлених порушень закону та дається припис про їх усунення.

Види актів прокурорського реагування на встановлені Законом про прокуратуру (ст. 23-25.1). До них відносяться: протест прокурора, подання прокурора, постанова прокурора, застереження про неприпустимість порушення закону.

Вибір виду акта прокурорського реагування залежить від характеру та ступеня порушення закону, поширеності таких порушень, правового статусу органу або посадової особи, якій адресується акт прокурора.

Протест прокурора — акт прокурорського реагування на що суперечить закону правової акт з вимогою про приведення його у відповідність з чинним законодавством або про його скасування. Протест приносять прокурор або його заступник. Він направляється в орган чи посадовій особі, які видали цей акт, або у вищий орган або вищестоящому посадовій особі або до суду. Протест підлягає розгляду нс пізніше ніж у десятиденний термін з моменту його надходження, а в разі принесення протесту на рішення представницького (законодавчого) органу суб’єкта РФ або органу місцевого самоврядування — на найближчому засіданні. За виняткових обставин прокурор має право встановити скорочений термін розгляду протесту. Про результати розгляду протесту негайно повідомляється прокурору в письмовій формі. При розгляді протесту колегіальним органом про день засідання повідомляється прокурору, який приніс протест (ст. 23 Закону про прокуратуру).

Подання прокурора — акт прокурорського реагування про усунення виявлених порушень закону або про усунення порушень прав і свобод людини і громадянина, спрямований прокурором або його заступником до органу або посадовій особі, які повноважні усунути допущені порушення.

Підставою для внесення подання є факти неодноразових порушень законів, незаконних дій або, навпаки, бездіяльності з боку посадових осіб, що спричиняють порушення суспільно значущих або державних інтересів, прав і законних інтересів груп населення, трудових колективів, громадян, що потребують особливої соціальний і правовий захист.

Подання підлягає невідкладному розглядові, і не пізніше місячного строку з дня внесення подання щодо нього повинні бути прийняті конкретні заходи, спрямовані на усунення допущених порушень закону, їх причин та умов. При розгляді подання колегіальним органом повідомляється прокурору про день засідання. Про результати розгляду подання має бути повідомлено прокурору в письмовій формі (ст. 24 Закону про прокуратуру).

Постанова прокурора — акт прокурорського реагування на порушення законів, що тягнуть адміністративну та кримінальну відповідальність (ст. 25 Закону про прокуратуру).

Якщо порушення закону має характер адміністративного правопорушення, прокурор виносить постанову про порушення провадження про адміністративне правопорушення. І потім ця постанова направляє на розгляд органу або посадової особи, уповноваженої законом розглядати і вирішувати справи про адміністративні правопорушення. Таким законом є

Кпап. Про результати розгляду ухвали повинно бути повідомлено прокурору в письмовій формі.

У тих же випадках, коли порушення закону має характер злочину, прокурор виносить постанову про направлення матеріалу за даним фактом слідчий орган або орган дізнання для вирішення питання про кримінальне переслідування особи (осіб), яка допустила порушення кримінального законодавства.

Прокурор і його заступник звільняють своєю постановою осіб, незаконно підданих адміністративному затриманню осіб, незаконно затриманих за підозрою у вчиненні злочинів, і т. д.

Застереження про неприпустимість порушення закону — це акт прокурорського реагування, адресуемый посадовим особам, керівникам громадських (релігійних) об’єднань та іншим особам, при отриманні прокурором відомостей про підготовлювані протиправних діяннях, про неприпустимість порушення закону. Застереження виноситься прокурором або його заступником (ст. 25.1. Закону про прокуратуру).

Даний акт має явно виражений превентивний (попереджувальний) характер. Він виноситься лише за наявності достовірних відомостей про підготовлювані протиправних діях або при виявленні фактів бездіяльності, які можуть призвести до заподіяння шкоди охоронюваним законом інтересам особистості, суспільства і держави.

Застереження застосовується до посадових осіб, а при наявності відомостей про підготовлювані протиправних діяннях, що містять ознаки екстремістської діяльності, керівникам громадських (релігійних) об’єднань та іншим особам.

Основна мета застосування застереження полягає в недопущенні більш небезпечних правопорушень, в тому числі і злочинів. Цей акт не заміняє, а доповнює інші засоби реагування. Поряд з оголошенням застереження прокуратури можуть використовувати внесення протестів і подань. Застереження в поєднанні з іншими правовими засобами підвищує результативність реагування, більшою мірою сприяє попередженню правопорушень.

У разі невиконання вимог, викладених у застереженні, посадова особа, якій воно було оголошено, може бути притягнуто до відповідальності у встановленому порядку.

У відповідності з Федеральним законом від 17.07.2009 № 171-ФЗ арсенал засобів прокурорського нагляду було доповнено ще одним актом прокурорського реагування, який іменується вимогою про зміну нормативного правового акта.

Вимога про зміну нормативного правового акта — це акт прокурорського реагування на нормативний правовий акт, що містить корупціогенні фактори, з вимогою про його зміну. Вимога вноситься в орган, організацію або посадовій особі, які видали цей акт, або звертається до суду в порядку, передбаченому процесуальним законодавством РФ.

Вимога підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом, організацією або посадовою особою не пізніше ніж у 10-денний термін з дня його надходження. Вимога, спрямована в законодавчий (представницький) орган державної влади суб’єкта РФ або представницький орган державної влади місцевого самоврядування, підлягає обов’язковому розгляду на найближчому засіданні відповідного органу. Про результати розгляду вимоги негайно повідомляється прокурору.

Вимога про зміну правового акта може бути відкликана прокурором до його розгляду відповідним органом, організацією або посадовою особою.

Прокурорский надзор

Протест прокурора вносится на противоречащий или не соответствующий закону правовой акт, изданный органом государственной власти или управления, общественной организацией или объединением, либо должностным лицом. Предметом опротестования являются не только правовые акты, но и любое незаконное действие должностного лица, в том числе и распоряжение устного характера, если оно не соответствует или противоречит закону.

Протест вносится в органы или должностному лицу, которые издали незаконный или необоснованный правовой акт. Прокурор также вправе внести протест в вышестоящий орган или вышестоящему должностному лицу. Порядок внесения протеста определяется прокурором в зависимости от конкретных обстоятельств. Если, по мнению прокурора, не требуется вмешательство вышестоящего органа или должностного лица, протест вносится в орган или должностному лицу, издавшему незаконный правовой акт. В вышестоящий орган вносится протест, как правило, в тех случаях, когда нижестоящий орган отклонил либо не исполнил требования протеста.

Внесение протеста на противоречащий закону правовой акт приостанавливает его действие на период рассмотрения протеста. В протесте прокурор излагает требования об отмене правового акта или приведении его в соответствие с законом, о прекращении незаконного действия должностного лица, а также о восстановлении нарушенных прав.

В соответствии с частью 3 ст. 21 Закона протест подлежит обязательному рассмотрению не позднее, чем в 10-дневный срок с момента его поступления.

Если протест прокурора отклонен либо лицо уклоняется от его рассмотрения, прокурор может обратиться с заявлением в суд о признании акта недействительным, которое он имеет право подать в течение 15 дней с момента получения сведений об отклонении протеста либо истечения срока рассмотрения протеста. Подача такого заявления приостанавливает действие правового акта.

Очень важно протест, как акт прокурорского реагирования, отличать от других актов прокурорского реагирования (предписаний, представленный).

Существует несколько критериев, по которым можно провести грань различия между протестом прокурора и его предписаниями и представлениями. К им относятся: предмет акта прокурорского реагирования; круг лиц, к которым данный акт обращен; суть требований, содержащихся в акте, к органам и должностным лицам; сроки рассмотрения и исполнения.

Если речь идет о протесте прокурора, то он вносится на незаконные действия или акты, противоречащие законодательству. В то время как предписание – на очевидные нарушения закона, которые могут причинить существенный вред, а представление — на любые другие нарушения закона, не влекущие за собой возможности причинения существенного вреда.

В протесте прокурор требует отменить противоправное действие органа (должностного лица) или акта, противоречащего законодательству. В предписании — устранить очевидное нарушение законодательства, а в представлении — устранить любое другое нарушение законодательства, а вместе с этим причины и условия его породившие.

Прокурор подает свой протест органу (должностному лицу), издавшему противоправный акт или осуществляющему незаконные действия, либо органу, который вправе отменить это решение. Предписание прокурора подается органу, который правомочен устранить данное нарушение и предотвратить тем самым наступление вредных последствий, а представление – органу, в компетенции которого есть необходимые полномочия для устранения нарушения.

На рассмотрение протеста прокурора и принятие по нему соответствующего решения законодательство предоставляет 10-дневный срок. Предписание прокурора подлежит немедленному исполнению, так как речь идет об очевидном нарушении, могущем причинить существенный вред, а представление исполняется в течение месяца, что связано с незначительностью нарушения законодательства, и предоставлением времени на устранение причин и условий способствовавших нарушению закона.

У теорії адміністративного права виділяють два види нагляду: адміністративний та прокурорський.

Адміністративний нагляд — це спосіб забезпечення законності і дисципліни в публічному адмініструванні, який здійснюється спеціальними суб’єктами публічної адміністрації щодо організаційно не підпорядкованих об’єктів.

Особливості адміністративного нагляду:

  • 1. Відсутність організаційної підпорядкованості між суб’єктом та об’єктом нагляду.
  • 2. Спеціалізований характер, який проявляється в нагляді за дотриманням спеціальних правил.
  • 3. Можливість у ході нагляду оцінювати лише законність тієї чи іншої діяльності.
Читайте так же:  Договор купли продажи части нежилого здания

Суб’єктами адміністративного нагляду є спеціально створені з цією метою структури:

Усі інспекції залежно від компетенції можна поділити на дві групи:

  • — ті, що мають повноваження міжвідомчого характеру (ДАІ);
  • — ті, що не мають таких повноважень, тобто здійснюють свої функції тільки в межах того чи іншого об’єкта (інспекція особового складу (департамент).

Повноваження державних інспекцій можна умовно розділити на три групи:

  • — розроблення норм і правил, виконання яких контролює інспекція. Повноваження даного виду, як правило» поля гають у наявності в інспекцій прав готувати різні проекти норм, правил і виносити їх на розгляд відповідного органу управління;
  • — організація і здійснення нагляду (одержання та витребування матеріалів, проведення певного обслідування, дозвільні повноваження, надання експертних висновків, розслідування аварій тощо);
  • — застосування заходів державного примусу. Названа група повноважень, як правило, закріплюється у відповідних статтях Кодексу про адміністративні правопорушення.

Необхідно зазначити, що діяльність інспекцій та міліції щодо забезпечення законності і дисципліни у частині застосування ними заходів адміністративного примусу, належить до контрольної (а не до наглядової) діяльності останніх. Тому вірогідніше буде вести мову про контрольно-наглядову діяльність з боку зазначених суб’єктів владних повноважень.

Адміністративний нагляд міліції — це систематичний нагляд за точним і неухильним дотриманням посадовими особами та громадянами правил, що регулюють громадський порядок і громадську безпеку з метою попередження і припинення порушень цих правил, а також виявлення порушників і притягнення їх до встановленої законом відповідальності або вжиття до них заходів громадського впливу.

При здійсненні адміністративного нагляду міліцією застосовуються такі методи, як:

  • а) безпосереднє спостереження в громадських місцях за виконанням громадянами та посадовими особами загальнообов’язкових правил;
  • б) періодичні перевірки виконання органами, посадовими особами, громадянами встановлених правил;
  • в) виявлення порушень у ході перевірки скарг, заяв, пропозицій та іншої інформації про правопорушників.

Адміністративний нагляд міліції поділяється на загальний та спеціальний. Загальний адміністративний нагляд — містить нагляд за дотриманням загальнообов’язкових та інших правил. Спеціальний адміністративний нагляд міліції — це нагляд за поведінкою певної категорії осіб. Даний вид нагляду є примусовим заходом і встановлюється за звільненими з місць позбавлення волі відповідно до Закону «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 1 грудня 1994 р. з внесеними до нього змінами та доповненнями. Закон формулює поняття цього виду адміністративного нагляду як системи «тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ». Визначає його завдання: «Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них». Цей вид адміністративного нагляду встановлюється лише щодо повнолітніх осіб:

  • а) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;
  • б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;
  • в) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

У всіх випадках адміністративний нагляд встановлюється в судовому засіданні одноосібно суддею місцевого суду загальної юрисдикції або за місцем дислокації виправно-трудової установи, або за місцем проживання особи, щодо якої встановлюється адміністративний нагляд та має свою процедуру встановлення.

Необхідно зазначити, що в теорії адміністративного права не існує єдиної думки щодо нагляду як способу забезпечення законності. Так, наприклад, професор Ю. П. Битяк, розглядає адміністративний нагляд інспекцій та міліції як контроль з боку спеціалізованих контролюючих органів, а органом, який здійснює нагляд, є тільки прокуратура.

Прокурорський нагляд — це спосіб забезпечення законності і дисципліни в публічному адмініструванні, який здійснюється під нас виконання функцій прокурора та за рахунок застосування актів реагування прокурора.

Стаття 121 Конституції України покладає на органи прокуратури такі завдання:

  • 1) підтримання державного обвинувачення в суді;
  • 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
  • 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
  • 4) нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних із обмеженням особистої свободи громадян;
  • 5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами.

Якщо прокурор під час здійснення нагляду виявив порушення чинного законодавства, то він має право видання актів прокурорського реагування. До них відносять такі.

Протест прокурора

Протест на акт, що суперечить законові, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор порушує питання про скасування акта або приведення його у відповідність до закону, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розглядові відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей самий строк повідомляється прокуророві.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заява до суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подання такої заяви зупиняє дію правового акта.

Припис прокурора

Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органові чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органові чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокуророві.

Подання прокурора

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розглядові. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокуророві. Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокуророві, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

Постанова прокурора

У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розглядові повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом (Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1789-ХІІ «Про прокуратуру»).

Сьогоднішній стан державотворення та правотворення в Україні свідчить про те, що прокурорський нагляд не втратив свого значення як суттєва складова державного нагляду у сфері публічного адміністрування. За рахунок використання актів прокурорського реагування існує реальна можливість поновити права, свободи та законні інтереси громадян, котрі були порушені діями (правовими актами) суб’єктів владних повноважень.

Акти прокурорського реагування

Протест на акт, що суперечить закону, подається прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку подається протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор порушує питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухиляння від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заява до суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів із моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подання такої заяви зупиняє дію правового акта.

Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо порушення не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які мають повноваження усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Читайте так же:  Оформить карту ютэйр статус

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову Про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення, в який строк посадова особа або орган мають вжити заходів до його усунення.

Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угод про надання правової допомоги вирішує питання про порушення і розслідування кримінальних справ, проведення дізнання, видачу злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, направлення повідомлень про наслідки кримінального переслідування, а також інші передбачені такими угодами питання.

Видворення іноземця з України у разі порушення ним Конституції України та законів здійснюється на підставі мотивованого рішення суду.

ПРОТЕСТ ПРОКУРОРА

Большой юридический словарь. — М.: Инфра-М . А. Я. Сухарев, В. Е. Крутских, А.Я. Сухарева . 2003 .

Смотреть что такое «ПРОТЕСТ ПРОКУРОРА» в других словарях:

Протест прокурора — (от лат. protestari торжественно заявлять, свидетельствовать; англ. prosecutor s protest) в РФ вид акта прокурорского реагирования, правовое средство устранения нарушений закона, выявленных прокурором при осуществлении прокурорского надзора.… … Энциклопедия права

ПРОТЕСТ ПРОКУРОРА — акт прокурорского надзора. В соответствии с ФЗ «О Прокуратуре Российской Федерации» прокурор или его заместитель приносит протест на противоречащий закону правовой акт в орган или должностному лицу, которые издали этот акт, либо обращается в суд… … Юридическая энциклопедия

протест прокурора — акт прокурорского надзора. Прокурор или его заместитель приносит протест на противоречащий закону правовой акт в орган или должностному лицу, которые издали этот акт, либо обращается в суд в порядке, предусмотренном процессуальным… … Большой юридический словарь

ПРОТЕСТ ПРОКУРОРА — (от лат potestor заявляю, свидетельствую, публично объявляю) одно из важных правовых средств реагирования на нарушение закона. Публичный характер П.п. выражается в письменной форме, установленной процессуальным и иным законодательством. Различают … Энциклопедия юриста

ПРОТЕСТ ПРОКУРОРА — акт прокурорского надзора. В соответствии с ФЗ О Прокуратуре Российской Федерации прокурор или его заместитель приносит протест на противоречащий закону правовой акт в орган или должностному лицу, которые издали этот акт, либо обращается в суд в… … Энциклопедический словарь экономики и права

Протест прокурора — Прокурор или его заместитель приносит протест на противоречащий закону правовой акт в орган или должностному лицу, которые издали этот акт, либо обращается в суд. Протест подлежит обязательному рассмотрению не позднее чем в десятидневный срок… … Административное право. Словарь-справочник

ЧАСТНЫЙ ПРОТЕСТ ПРОКУРОРА — – в гражданском процессе Ч. п. п. – процессуальное действие, выраженное в особом процессуальном документе, при помощи которого прокурор возбуждает перед вышестоящим судом вопрос о необходимости отмены или изменения не вступившего в законную силу… … Советский юридический словарь

ПРОТЕСТ — (ново лат.). 1) то же, что протестация в последнем значении. 2) законный акт, констатирующий отказ в приеме или уплате векселя. 3) в политике: торжественное возражение против действия, кажущегося протестующей стороне несправедливым. Словарь… … Словарь иностранных слов русского языка

ПРОТЕСТ — ПРОТЕСТ, протеста, муж. (от лат. protesto букв. гласно заявляю). 1. Категорическое возражение против чего нибудь, решительное заявление о несогласии с чем нибудь, о нежелании чего нибудь. Протест против фашистских зверств. Заявить протест.… … Толковый словарь Ушакова

Протест — см. Протест векселя; Протест прокурора … Энциклопедия права

Український юридичний портал

Правові засоби реагування прокурора на виявлені порушення закону, причини й умови, що їм сприяли, та притягнення винних до відповідальності, реалізуються у формі наглядових актів. Такі акти, залежно від мети їх застосування прокурором, містять вимоги, які поділяють­ся на такі види:

а) обов’язкові для виконання: перевірка документів і матеріалів; видача необхідних довідок; проведення пере­вірок, ревізій діяльності підконтрольних і підпорядкованих підприємств, установ, організацій та інше;

б) обов’язкові для розгляду відповідними органами та їх посадовими особами: приведення відомчого акта у відповідність до закону; припинення незаконної дії посадової особи; поновлення порушеного права; усунення порушень закону, причин порушень та умов, що їм сприяють; про притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності тощо.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» вимоги прокурора, які відповідають чинному законо­давству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або в передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Акти прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законодавства передбачено Законом України «Про прокуратуру», це вимога (пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 20); протест (п. 1 ч. 2 ст. 20, ст. 21); припис (п. 4 ч. 2 ст. 20, ст. 22); подання (пп. 2, 5 ч. 2 ст. 20, ст. 23); заява або позов до суду (п. 6 ч. 2 ст. 20, ч. З ст. 36і), постанова (п. З ч. 2 ст. 20, ст. 24), а також протокол про адміні­стративне правопорушення у випадках, визначених законом.

Умовами застосування перелічених актів є: своєчасність, точність і достовірність фактів, що в них указуються; юридична обґрунтованість і мотивування, правильність вибору адресата, строки їх розгляду і виконання.

Доцільно розглянути кожен акт окремо.

Вимога прокурора спрямована на одержання статис­тичної та іншої інформації, документів, матеріалів, актів державних органів та їх посадових осіб, проведення керівниками перевірок, ревізій діяльності підпоряд­кованих і підконтрольних підприємств, установ, органі­зацій та інших структур, виділення спеціалістів для проведення експертиз тощо.

Протест — письмовий акт, який приноситься на рішення органу або дію посадової особи, що суперечать закону. Він містить умотивовану вимогу про скасування незаконних рішень або дії, приведення їх у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест приноситься прокурором до органу, який його видав, або до вищого органу. Відповідно до ч. З ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» протест проку­рора зупиняє дію опротестованого акта. У заключній частині протесту вказується на обов’язковість його розгляду в десятиденний строк після його надходження та повідомлення прокурора про його результати.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор протягом п’ятнадцяти днів з моменту повідомлення про його відхилення або закінчення передбаченого законом строку розгляду може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.

Подання прокурором заяви до суду та участь у цивільному процесі передбачено статтями 45, 46 ЦПК України.

Припис — акт прокурорського нагляду, звернений до органу чи посадової особи, які допустили порушення та які правоможні усунути порушення, з вимогою негайно усунути очевидне порушення закону, яке може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам. Письмовий припис підлягає негайному виконанню, про що повідом­ляється прокурору. Особливість цього акта реагування в тому, що він вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації або громадянина.

Припис вноситься з пропозицією про конкретні дії, які необхідно здійснити з метою припинення порушень закону та недопущення завдання шкоди, вимогою про негайне виконання припису та повідомлення про це прокурора, а також роз’яснення права на його оскар­ження вищому прокурору, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Внесення прокурором припису про усунення порушень закону не звільняє осіб, винних у проти­правних діяннях, від притягнення до кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності, а також від відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок порушення закону.

Подання — акт прокурорського нагляду про усунення порушень закону, причин цих порушень та умов, що їм сприяють. Вноситься державному органу, громадській організації або посадовій особі, які уповноважені усунути порушення закону, та підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про результати повідомлено прокурору. Цей акт прокурорського нагляду є засобом не тільки усунення порушень закону, а і їх попередження шляхом поставлення вимог органам державної влади, управління та господарювання вжити заходів із ліквідації причин та умов, які сприяють правопорушенням.

Подання вноситься на підставі матеріалів перевірок додержання законів, узагальнень практики нагляду за їх виконанням; у ньому наводяться приклади порушень закону, указуються посадові особи, винні в неналежному виконанні службових обов’язків щодо забезпечення дотримання законів.

Подання вноситься державному органу, громадській організації або посадовій особі, які уповноважені усунути порушення закону.

Постанова — акт прокурорського нагляду, який виноситься прокурором, залежно від характеру порушень закону посадовою особою або громадянином, про порушення кримінальної справи, провадження про адміністративне правопорушення або дисциплінарне провадження.

Прокурор, установивши достатні дані, які вказують на ознаки злочину в діях (бездіяльності) посадових осіб або громадян, у встановленому законом порядку порушує кримінальну справу шляхом винесення відповідної постанови. Постанова надсилається органам дізнання або досудового слідства.

За наявності даних про вчинення посадовою особою або громадянином правопорушення, за яке встановлено адміністративну або дисциплінарну відповідальність, прокурор виносить, відповідно, постанову про порушення провадження про адміністративне правопорушення або про порушення дисциплінарного провадження і направляє на розгляд державним органам або посадовій особі, яка має право її реалізувати. Постанова про порушення провадження про адміністративне правопорушення або дисциплінарне правопорушення підлягає розгляду в 10-денний строк після її надходження. Про результати розгляду постанови повідомляється прокурор.

Заява до суду — це прокурорський акт, метою якого є захист прав і законних інтересів громадян або держави. Звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод особи, прав юридичних осіб, коли пору­шуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб — одна з форм представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді. Закон України «Про прокуратуру» визначає, що підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження. Підставою для представництва в суді інтересів держави є наявність порушень державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юри­дичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Читайте так же:  Компенсация налогов усн

Готуючи позов або заяву до суду, прокурор з’ясовує обставини правопорушення та пов’язані з цим правові наслідки; визначає коло осіб, які причетні до право­порушення; збирає докази, які підтверджують його вимо­ги, і оформляє позов або заяву відповідно до ст.ст. 45, 46 ЦПК та ст.ст. 2, 54, 55, 56, 57 ГПК.

Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими й підлягають виконанню всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне передбачену законом відповідальність (ч. З ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»).

Так, згідно з ч. 2 ст. 1856 КУпАП залишення посадовою особою без розгляду протесту, припису або подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест чи припис тягнуть накладення штрафу, а ст. 1858 (ч. 1) КУпАП передбачає відповідальність за невиконання законних вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, установ, організацій або про виділення спеціалістів для проведення такої перевір­ки. Крім цього, передбачається відповідальність осіб за ухилення від прибуття за викликом до прокуратури (ч. 2 ст. 1858 КУпАП).

Протокол про вчинення такого правопорушення складає прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (п. 8 ч. 1 ст. 255 КУпАП) і надсилає його на розгляд суду.

Протест прокурора це

Порядок проведення перевірок змінено

1 грудня 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури», яким вкотре Україна спробувала виконати взяті на себе перед Європейським Союзом зобов’язання щодо проведення всеосяжної реформи діяльності органів прокуратури, її приведення у відповідність до європейських стандартів, у т. ч. з метою обмеження можливості впливати на діяльність господарюючих суб’єктів.

Навіть попри критику з боку офіційних представників Брюсселя вжитих парламентом заходів, правове регулювання роботи органів прокуратури України дійсно зазнало суттєвих змін.

Законом визначено перелік підстав для проведення перевірок органами прокуратури

Так, новим Законом передбачено, що органи прокуратури можуть проводити перевірки лише на підставі письмових звернень органів державної влади чи місцевого самоврядування, а також депутатів, фізичних та юридичних осіб, або за власною ініціативою. Однак законодавець передбачив, що проведення перевірок можливе виключно у разі попереднього розгляду таких заяв компетентними контролюючими органами або ухилення ними від розгляду чи порушення встановлених законом строків. Винятком є лише повідомлення про скоєне кримінальне правопорушення.

На практиці це означає, що ненадання до прокуратури підтвердження попереднього звернення про порушення законодавства до спеціалізованого органу державної влади чи відповіді про результати проведеної ним перевірки або доказів його бездіяльності, підстави для проведення будь-яких перевірочних заходів органами прокуратури та втручання в діяльність суб’єкта господарювання фактично відсутні.

Варто також зауважити, що досить часто перевірки органами прокуратури проводяться за завданням чи дорученням прокуратури вищого рівня або на виконання планових перевірочних заходів, проте можливість посилання прокурором на вказані підстави у постанові про проведення перевірки законом не передбачена, що може стати приводом для її оскарження у встановленому законом порядку.

Змінився порядок проведення перевірок органами прокуратури

Відтепер проведення перевірки органами прокуратури можливе лише після винесення відповідної постанови з чіткою аргументацією підстав, які свідчать про можливі порушення законодавства, обґрунтування необхідності втручання в діяльність суб’єкта, що перевіряється, а також вжиття тих чи інших перевірочних заходів, зокрема виклику його працівників до прокуратури, відібрання в них усних або письмових пояснень, висування вимог про надання матеріалів та документів, у т. ч. які містять інформацію з обмеженим доступом, професійну чи банківську таємницю тощо.

Таким чином, проведення будь-яких перевірочних заходів без надання копії відповідної постанови представнику юридичної особи або фізичній особі-підприємцю, діяльність яких перевіряється, забороняється. У зв’язку з цим, будь-які вимоги працівника прокуратури до моменту виконання вказаної вимоги носять незаконний характер, обов’язковому виконанню не підлягають і можуть бути залишені без розгляду.

Доцільно сказати, що наказом Генерального прокурора № 111 від 12.11.2012 р. співробітникам прокуратури суворо заборонено безпідставно витребовувати та зберігати оригінали документів, крім випадків наявності реальної загрози їх знищення, необхідності збереження доказів для кримінального провадження чи суду, а також їх перевірки на можливе підроблення.

Новим законом передбачено можливість оскарження постанов про проведення перевірок

Заслуговує на особливу увагу регламентоване на законодавчому рівні право кожного на оскарження постанови про проведення перевірки до прокуратури вищого рівня або до суду в порядку адміністративного судочинства у десятиденний строк з моменту її отримання.

Саме для того, щоб уникнути проблем у майбутньому в частині доведення своєчасності такого оскарження, керівнику підприємства необхідно проконтролювати внесення відповідної постанови до журналу вхідної кореспонденції та закріпити дату її отримання на самому документі.

Норма про обов’язок прокурора зупинити проведення перевірки, у разі оскарження відповідної постанови у законі, відсутня, проте сам факт пред’явлення адміністративного позову суб’єктом, діяльність якого перевіряється, надає йому право звернутися до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, зокрема зупинення дії постанови прокурора про проведення перевірки до моменту безпосереднього ухвалення судового рішення. У випадку задоволення відповідного клопотання, подальше проведення будь-яких перевірочних заходів забороняється, що автоматично переносить перевірку на декілька місяців.

Крім того, у випадках, коли приводи та підстави для проведення перевірки, зазначені в постанові, є недостатньо обґрунтованими або відсутній попередній висновок спеціалізованого контролюючого органу, суд, задовольняючи позовні вимоги, може прийняти рішення про скасування постанови прокурора, зобов’язати прокуратуру утриматися від проведення перевірки або взагалі встановити відсутність компетенції органів прокуратури на її проведення.

Більше того, у випадку скасування постанови прокурора про проведення перевірки, є всі достатні підстави для визнання в судовому порядку незаконними її результатів, внесених актів прокурорського реагування, у т. ч. притягнення осіб до відповідальності, а в разі заподіяння суб’єкту господарювання шкоди, внаслідок незаконних дій чи прийнятих рішень, стягнути її з органів прокуратури.

Які способи прокурорського реагування на виявлені порушення передбачені законом?

Суттєвих змін зазнало законодавство в частині способів реагування прокуратури на порушення, виявлені під час перевірки і тепер фактично обмежені можливістю застосування лише двох актів реагування — подання або постанови.

На особливу увагу заслуговує подання, яке за своїм призначенням, випадках застосування певною мірою замінило такі документи прокурорського реагування, як припис і протест, та вноситься з метою усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяли; для відшкодування шкоди, заподіяної правопорушенням; притягнення осіб до відповідальності; скасування нормативно-правового акта або окремих його частин, а також припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування.

Необхідно зауважити, що після внесення змін до законодавства подання може вноситися, у тому числі, на адресу фізичних осіб — підприємців.

Проте ефективність подання була й залишається досить низькою.

По-перше, це зумовлено тим, що на законодавчому рівні ухилення від виконання вимог подання не передбачає настання серйозних негативних наслідків для правопорушника, а встановлена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, максимальний розмір якого після внесення відповідних змін до КУпАП було збільшено зі 136 до 850 грн, навряд чи зможе виконувати роль дієвого механізму впливу.

У разі відхилення подання колегіальним органом, можливість притягнення до відповідальності винної особи взагалі відсутня.

По-друге, процедура притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання подання є досить обтяжливою, з точки зору часу та доцільності, оскільки передбачає необхідність вжиття цілої низки процесуальних заходів, зокрема, складення відносно особи протоколу про адміністративне правопорушення, виклик правопорушника для ознайомлення з його змістом та вручення копії, розгляд протоколу судом і, зрештою, притягнення правопорушника до відповідальності.

Так, новим Законом, як і раніше, передбачено, що у разі відхилення подання або неповідомлення про результати його розгляду у встановлений строк, за прокурором залишається право протягом 15 днів звернутися до суду з позовом про виконання вимог, зазначених у поданні.

Проте, як показує практика, строк розгляду позовів прокурора судами першої та апеляційної інстанції може тривати не один місяць, що фактично означає невиконання вимог подання суб’єктом, якому воно адресовано.

По-третє, якщо попередньою редакцією Закону було чітко регламентовано, що протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта, то на сьогодні зупинення дії незаконного акта, на який внесено подання, законодавством не передбачено.

На практиці це означає, що в разі невиконання органом державної влади або місцевого самоврядування вимог подання про скасування прийнятого незаконного рішення або розпорядження, у прокурора не залишається інших варіантів поведінки, окрім як спробувати визнати акт незаконним та зупинити його дію вже в судовому процесі, який може тривати роками.

Також слід зазначити, що на відміну від припису про усунення порушень законодавства, який підлягав негайному виконанню, строк розгляду та виконання подання визначається прокурором, але не може бути меншим ніж 10 днів.

Проведений аналіз змін до законодавства свідчить про суттєве скорочення повноважень органів прокуратури, однак дозволяє зробити лише попередні висновки про те, як це вплине на захист прав і свобод громадян та інтересів держави, оскільки основні переваги і недоліки нового Закону стануть очевидними лише під час його практичного застосування.